Діяння Апостолів Chapter 8

1. Савло ж погоджувався з його вбивством. І настало того дня велике переслідування Церкви, що в Єрусалимі. Всі, крім апостолів, розсипались по селах Юдеї та Самарії.

2. Побожні люди поховали Стефана і зчинили великий плач по ньому.

3. Савло ж руйнував Церкву: вдираючись до хат, виволікав чоловіків та жінок і передавав їх у в'язницю.

4. Ті, отже, що порозсипались, ходили по країні й звіщали слово (Боже).

5. Так і Филип, прийшовши в місто Самарію, проповідував їм Христа.

6. А народ однодушне уважав на те, що Филип говорив, слухаючи його й бачивши ті знаки, що він чинив,

7. бо з багатьох виходили нечисті духи, що в них були, кричачи голосом великим, і сила паралітиків та кривих видужувала.

8. Радість же була велика в тім місті.

9. А був перед тим у тому місті один чоловік, Симон на ім'я, що займався чаклунством і дивував люд самарійський та видавав себе за щось велике.

10. За ним усі від найменшого до найбільшого слідом ходили, кажучи: «Цей чоловік – сила Божа, що її звуть великою.»

11. Отож вони до нього були уважні, бо він довго дивував їх чарами своїми.

12. Та як повірили Филипові, що звіщав їм царство Боже й ім'я Ісуса Христа, христились чоловіки й жінки.

13. Увірував тоді й сам Симон і, охристившись, перебував з Филипом; а бачивши знаки й великі чуда, що робились, дивувався.

14. Довідавшися, що Самарія прийняла слово Боже, апостоли, які були в Єрусалимі, послали до них Петра і Йоана.

15. Ці прийшли й помолилися за них, щоб вони прийняли Духа Святого,

16. бо він ще не зійшов був ні на кого з них, а лише були охрищені в ім'я Господа Ісуса.

17. Тоді поклали на них руки, і вони прийняли Святого Духа.

18. Якже побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші

19. і каже: «Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.»

20. Петро ж сказав до нього: «Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий.

21. Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце не праве перед Богом.

22. Покайся, отже, за лукавство своє і проси Господа, може буде відпущена тобі ця думка твого серця;

23. бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.»

24. А Симон відповів, кажучи: «Моліться ви до Господа за мене, щоб на мене ніщо не найшло з того, що ви сказали.»

25. Отож, вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, повернулися в Єрусалим, і благовістили чимало сіл самарійських.

26. Ангел же Господній промовив до Филипа, кажучи: «Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.»

27. І встав він і пішов. Аж ось, етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, –

28. він повертався, сидячи на своїй колісниці й читаючи пророка Ісаю.

29. Сказав Дух до Филипа: «Підійди і пристань до цієї колісниці.»

30. Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього: «Чи розумієш, що читаєш?»

31. А він відповів: «Та як можу, коли ніхто мене не наставить?» І попросив Филипа зійти й сісти біля нього.

32. Місце ж Писання, що той читав було це: «Його вели на заріз, мов овечку, мов те ягнятко перед тим, хто стриже його, безголосне; так він не відкриває рота свого.

33. В його приниженні відмовили йому суд. Рід його хто може оповісти? Життя бо його від землі вирвано.»

34. Озвався скопець і мовить до Филипа: «Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого, чи про іншого кого?»

35. Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив Ісуса йому.

36. А коли вони їхали шляхом, прибули до води якоїсь, і скопець каже: «Он вода! Що забороняє мені охриститись?»

37. Сказав же Филип: «Коли віриш з усього серця, – можна.» Відповідаючи, сказав: «Вірю, що він є Син Божий.»

38. І повелів, щоб колісниця стала, і вони обидва – Филип та скопець – зійшли у воду і він охристив його.

39. А коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; він їхав, радіючи, дорогою своєю.

40. Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію.