Діяння Апостолів Chapter 11

1. Апостоли і брати, які були в Юдеї, довідалися, що й погани прийняли слово Боже.

2. А як Петро прийшов в Єрусалим, обрізані накинулись на нього:

3. «Чого, – мовляв, – увійшов єси до необрізаних і їв з ними?»

4. Отут Петро й почав їм викладати за порядком усю справу:

5. «Я, – каже, – був у місті Яффі й молився, і бачив у захваті видіння: якась річ спускалася, неначе скатерка велика, прив'язана за чотири кінці, -сходила з неба й наблизилась аж до мене.

6. Приглянувсь я пильно до неї і спостеріг та й побачив чотироногих землі, звірів і плазунів, і птиць небесних.

7. Почув я і голос, що говорив до мене: Встань, Петре, заколи і їж!

8. Та я озвався: Ніколи, Господи, ніколи бо ніщо погане або нечисте не входило в мої уста.

9. І вдруге голос мені відповів з неба: Що Бог очистив, ти не погань. –

10. Це сталося тричі і знову все було взяте на небо.

11. І ось у ту саму мить три чоловіки, що були послані до мене з Кесарії, стали перед домом, де ми були.

12. І Дух сказав мені йти з ними без усякого вагання. Пішли зо мною і цих шість братів, і ввійшли ми в дім до того чоловіка.

13. А він розповів нам, як бачив ангела в себе вдома, що з'явився йому, і мовив: Пошли в Яффу за Симоном, що зветься Петро.

14. Він тобі оповість слова, якими ти спасешся, ти й увесь дім твій. –

15. Ледве почав я говорити, як Дух Святий зійшов на них, як і на нас напочатку.

16. І я згадав слово Господнє, як він говорив: Йоан христив водою, ви ж будете охрищені Святим Духом.

17. Коли, отже, Бог дав такий самий дар їм, як і нам, що увірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоб міг був стати Богові на перешкоді?»

18. Почувши це, замовкли і хвалили Бога, кажучи: «Отже й поганам дав Бог покаяння, щоб мали життя.»

19. Ті ж, що були розсипалися через гоніння з приводу Стефана, досягли аж до Фінікії, Кіпру та й Антіохії, нікому не проповідуючи слова, крім юдеїв.

20. Були ж між ними деякі мужі з Кіпру та з Кирени, які прийшли в Антіохію та промовляли й до греків, благовіствуючи їм Господа Ісуса.

21. Рука Господня була з ними, і велике число було тих, що увірували й навернулись до Господа.

22. Чутка про це дійшла до вух Церкви, що в Єрусалимі, і вони вислали Варнаву в Антіохію.

23. Коли він прийшов і побачив ласку Божу, зрадів і підбадьорив усіх триматися Господа рішучим серцем,

24. бо він був чоловік добрий, повний Святого Духа та віри. І пристало багато людей до Господа.

25. Тоді (Варнава) вирушив у Тарс розшукати Савла

26. і, знайшовши, привів його в Антіохію. Вони збирались цілий рік у церкві й силу людей навчали. В Антіохії вперше учнів називано християнами.

27. Прибули ж тими днями в Антіохію пророки з Єрусалиму.

28. Один з них, Агав на ім'я, встав і прорік Духом, що на всім світі має бути велика голоднеча, яка й настала за Клавдія.

29. Тож учні, кожний з них по спромозі, ухвалили послати братам, що жили в і Юдеї, допомогу;

30. що й зробили, пославши її старшим через руки Варнави і Савла.