1 Петра Chapter 5

1. Тож пресвітерів з-поміж вас заклинаю, я – сам теж пресвітер і свідок мук Христових і співучасник слави, що має об'явитись:

2. Пасіте довірене вам Боже стадо, доглядаючи за ним не примусово, а добровільно, по-божому; не для лихого зиску, а доброхіть,

3. і не як пануючі над вибраними, але бувши зразком для стада.

4. І як з'явиться архипастир, отримаєте нев'янущий вінець слави.

5. Так само ви, молоді, коріться старшим. А всі ви вдягніться в покірливість одного супроти одного, Бог бо гордим противиться, а покірливим дає благодать.

6. Смиріться, отже, під могутньою Божою рукою, щоб він підняв вас угору своєчасно.

7. Усяку журбу вашу покладіть на нього, бо він піклується про вас.

8. Будьте тверезі і чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи, кого б пожерти.

9. Противтеся йому, сильні вірою, відаючи, що таких самих страждань зазнають і брати ваші скрізь по світі.

10. А Бог усякої благодаті, що вас покликав до вічної своєї слави у Христі, він сам, коли постраждаєте трохи, вас удосконалить, утвердить, зміцнить, утривалить.

11. Йому слава й сила по віки вічні! Амінь.

12. Пишу вам це коротко через Сильвана, вірного, як гадаю, брата, закликаючи і свідчивши вам, що це правдива благодать Божа, та, в якій стоїте.

13. Вітає вас Церква, що у Вавилоні, вибрана з вами, і Марко, мій син.

14. Вітайте один одного цілунком любови. Мир вам усім, що у Христі!