Іова Chapter 20

1. Заговорив Цофар з Наамату й мовив:

2. «Думки мої спонукують мене відповідати, | та й неспокій той, що в мені.

3. Я вислухав докір, для мене образливий, | але мій розум шепоче, що маю відповісти.

4. Чи ти не знаєш, що від віків, | з того часу, коли постала на землі людина,

5. веселощі безбожного короткі | і радість нечестивого хвилева?

6. Навіть якби під небеса піднявсь він зростом, | і голова його сягала аж до хмари,

7. мов привид, пропаде навіки. | Хто його бачив, питатиметься: Де він?

8. Він зникне, наче сон, його не знайдуть більше, | немов нічна мара, він щезне.

9. Око, що бачило його, не бачитиме його ніколи, | і не вглядить його вже більш його оселя.

10. Діти його відшкодують убогих, | руки його повернуть назад його багатство.

11. Кості його повні юнацького запалу, | але він разом з ним ляже в порох.

12. А коли зло було йому солодке в роті, | і він ховав його у себе під язиком,

13. беріг його, не покидав його, | тримав його під піднебінням,

14. то їжа ця в його нутрі зіпсується, | отрутою гадючою візьметься в його нутрощах.

15. Він виблює добро, що був проглинув; | Бог вирве його з живота у нього.

16. Отруту ссав гадючу – | його уб'є язик зміюки!

17. Він не вздріє вже річок олії, | ані потоків меду й молока.

18. Трудом набуте поверне, проковтнути не зможе; | плодом свого прибутку не буде радіти.

19. Бо він гнобив і покидав убогих, | пограбував дім, замість його будувати.

20. Бо черево його не відало наситу, | від його скупощів не можна було врятуватись.

21. Від його ненажерства ніхто не міг спастися; | тим то і не буде тривким його щастя.

22. У повноті достатків йому стане тісно, | всяке нещастя впаде на нього.

23. Саме коли він наповнятиме живіт свій, | Бог зішле на нього жар свого гніву, | пустить дощем на його тіло стріли.

24. Якщо ухилиться від зброї із заліза, | то його прошиє лук мосяжний.

25. Стріла пройде йому навиліт через спину, | крізь жовч його пройде спис блискучий; | великий жах упаде на нього!

26. Тьма-тьменна таємно для нього уготована. | Вогонь, що ніхто не роздмухав, пожере його; | він знищить і те, що лишиться в його наметі.

27. Небо відкриє його несправедливість | і земля встане проти нього.

28. Його домівку змиє повінь, | що розіллється в день Божого гніву,

29. Ось яка доля грішника від Бога, | спадщина, що випаде йому від Бога.»