Іова Chapter 39

1. «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? | Чи спостеріг пологи ланей?

2. Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? | Чи знаєш час, коли вони родять?

3. Вони злягають, приводять своїх діток | і пускають плід свій.

4. Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, | відходять і не повертаються вже більше.

5. Хто пустив дикого осла на волю? | Хто розв'язав пута онагра,

6. якому я призначив степ на житло, | солонці на перебування?

7. Він кпить з гармидеру у місті, | крик погонича не чує.

8. Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, | вишукуючи всяку зелень.

9. Чи схоче служити тобі буйвол? | Чи заночує він при яслах у тебе?

10. Чи ти прив'яжеш йому до шиї посторонок? | Чи боронуватиме він за тобою ниву?

11. Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, | і лишиш на нього твою працю?

12. Чи будеш певний, що він назад прийде | і завезе зерно на тік твій?

13. Крило у струся красне, | пір'я й пух у нього гарні?

14. Коли кладе на землі свої яйця | і на піску їх вигріває,

15. він забуває, що нога їх може роздушити, | що дикий звір їх може розтоптати.

16. До власних дітей він жорстокий, | мов би вони не його були; | йому байдуже, що праця його марна.

17. Бо Бог позбавив його глузду, | не наділив його розумом.

18. Але скоро здійметься, махнувши крильми, | з коня й комонного сміється!

19. Хіба то ти даєш коневі силу? | Вдягаєш гривою його шию?

20. Силуєш його, неначе сарану, стрибати? | Його величне іржання жах наводить.

21. Він риє копитами землю й силою радіє, | кидається назустріч зброї.

22. Він зо страху сміється, нічого не боїться, | перед мечем не відступає.

23. Над ним гуркоче сагайдак, | вогненний спис і ратище.

24. В тріпотливому запалі він мов глитає землю, | не може встоятись коли сурма засурмить.

25. Щоразу, як засурмить, він іга-га! – каже, | здалека чує битву, | грімкий голос старшин і військовії кличі.

26. Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, | на південь простягає крила?

27. Чи на твій наказ орел летить угору, | гніздо собі на висоті звиває?

28. Живе на скелі і ночує, | на верхах зубчастих та на твердинях.

29. Звідти чигає він на здобич, | очі його бачать далеко.

30. Його орлята кров смокчуть: | де труп – і він там!»