Єремії Chapter 1

1. Слова Єремії, сина Хілкії, із священиків, що були в Анатоті, у Веніяминовім краю,

2. до якого надійшло слово Господнє за часів Йосії, сина Амона, царя юдейського, тринадцятого року його царювання,

3. та за часів Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, до кінця одинадцятого року Седекії, сина Йосії, царя юдейського, аж до виселення Єрусалиму у п'ятому місяці.

4. І надійшло до мене таке слово Господнє:

5. «Перш, ніж я уклав тебе в утробі, я знав тебе; і перш ніж ти вийшов з лона, освятив я тебе; пророком для народів я тебе призначив.»

6. Я ж промовив: «Ой Господи Боже! Я не вмію говорити, бо я дитина.»

7. А Господь сказав до мене: «Не кажи: Я дитина, – бо до всіх, до кого я пошлю тебе, ти підеш, і все, що накажу тобі, ти говоритимеш.

8. Не страхайсь перед ними, бо я з тобою, щоб тебе врятувати, – слово Господнє.»

9. Тоді простяг Господь свою руку й доторкнувсь моїх уст і сказав до мене: «Ось я поклав мої слова тобі в уста.

10. Оце настановляю тебе я нині над народами й над царствами, щоб ти викорінював і руйнував, вигублював і валив, будував і насаджував.»

11. Надійшло до мене ще й таке слово Господнє: «Що бачиш, Єреміє?» – Я відказав: «Бачу вітку мигдалеву.»

12. І сказав до мене Господь: «Гаразд бачиш: я бо пильную моє слово, щоб його здійснити.»

13. І надійшло до мене вдруге таке слово Господнє: «Що бачиш?» Я відказав: «Бачу, кипить казан. Він видніє з півночі.»

14. Тоді Господь сказав до мене: «З півночі зірветься лихо на всіх мешканців землі.

15. Бо ось я прикличу всі племена царств північних, – слово Господнє, – і поприходять вони й поставлять кожне престол свій перед входом у брами Єрусалиму, проти всіх мурів його навколо та й проти всіх міст юдейських.

16. Я виголошу над ними суд мій за всі їхні ледарства, за те, що вони покинули мене й воскурювали ладан іншим богам та припадали ниць перед ділом рук своїх.

17. Ти, отже, підпережи твої крижі, встань і говори до них усе, що я накажу тобі; не лякайсь їх, а то я нашлю на тебе страх перед ними.

18. Я бо сьогодні ставлю тебе, немов місто-твердиню, немов залізний стовп, немов мур мідяний проти всієї землі: проти царів юдейських, проти князів їхніх, проти священиків їхніх і проти людей простих.

19. Вони війною підуть на тебе, однак тебе не подолають, бо я з тобою, – слово Господнє, – щоб тебе врятувати.»