Єремії Chapter 25

1. Слово, яке надійшло до Єремії про ввесь народ юдейський, на четвертому році Йоакима, сина Йосії, царя юдейського, тобто на першому році Навуходоносора, царя вавилонського,

2. і яке пророк Єремія проголосив до всього народу юдейського і до всіх мешканців єрусалимських, сказавши:

3. «З тринадцятого року юдейського царя Йосії, сина Амона, та й по цей день – ось уже 23 роки, надійшло до мене таке слово Господнє, і я, не вгаваючи, говорив його вам, ви ж не слухали.

4. Посилав також Господь до вас раз-по-раз невтомно всіх слуг своїх, пророків, та ви не слухали й не докладали старань, щоб слухати.

5. Вам казано: Відверніться лишень кожний від своєї лихої дороги й лихих своїх учинків, і житимете на землі, що Господь дав вам і батькам вашим від віків та до віків.

6. Не гонітеся за іншими богами, щоб їм служити й поклонятись їм, і не гнівіть мене ділами рук ваших, то й не нашлю на вас ніякого лиха.

7. Ви ж не слухали мене, – слово Господнє, -приводили мене до гніву ділами рук ваших, собі на лихо.

8. Тим то так говорить Господь сил: За те, що ви не слухали моїх слів,

9. пошлю й зберу всі племена північні, – слово Господнє, – навколо Навуходоносора, царя вавилонського, мого раба, і приведу їх на цю землю й на її мешканців та на всі сусідні народи, і вигублю їх дощенту, а й зроблю їх страхом, сміховищем та вічною наругою.

10. Я знищу в них голос радощів і голос веселощів, спів молодого та спів молодої. Втихнуть жорна, погасне на каганцях світло.

11. Уся ця земля стане пустинею й руїною, і служитимуть ці народи вавилонському цареві 70 років.

12. А як упливе 70 років, я покараю вавилонського царя і той народ, – слово Господнє, – за їх несправедливість, а й Халдейську землю, ще й зроблю її вічною пустинею.

13. Я наведу на цю землю усе те, що проти неї проголосив був, усе написане у цій книзі, що пророкував Єремія про всі народи.

14. Але й їх поневолять могутні народи й великі царі, і я відплачу їм за їхніми вчинками й за ділами рук їхніх.»

15. Так бо сказав мені Господь, Бог Ізраїля: «Візьми цей келех з вином гніву з моєї руки й напій з нього всі народи, до яких я тебе посилаю.

16. Нехай п'ють і заточуються, і туманіють перед мечем, що я зішлю на них.»

17. І взяв я келех з руки Господньої й напоїв всі народи, до яких послав мене Господь:

18. Єрусалим і міста юдейські, царів їхніх і князів їхніх, щоб з них зробити пустку, сміховисько й прокляття, як воно тепер уже сталось;

19. фараона, єгипетського царя, з його слугами, з його князями й усім його народом;

20. і ввесь мішаний народ, і всіх царів Уц-землі, і всіх царів Філістимлянської землі, і Аскалон, і Газу, і Екрон, і останки Ашдоду;

21. Едома й Моава, і потомство Аммона;

22. і всіх царів тирських, і всіх царів сидонських, і царів над островами по тім боці моря;

23. Дедана й Тему, і Буза, і всіх, що голять собі скроні;

24. і всіх царів арабських, і всіх царів мішаних народів, що живуть у пустині;

25. і всіх царів зімрійських, і всіх царів еламських, і всіх царів мідянських;

26. і всіх царів північних чи близьких, чи далеких один від одного, – і всі царства, що на землі. А цар шешахський вип'є після них.

27. Ти скажеш їм: «Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Пийте й упивайтесь, щоб аж нудило вас, та падайте, щоб більше вже не встати від меча, який я зішлю на вас.

28. Коли ж відмовлятимуться брати келех із твоїх рук, щоб випити, то скажи їм: Так говорить Господь сил: Мусите пити!

29. Ось бо я починаю насилати лихо на це місто, що носить моє ім'я, а ви б то зостались не покарані? Ні, кара не мине й вас, бо я сам прикличу меч на всіх мешканців землі, – слово Господа сил!

30. Ти ж проречеш їм усі ці слова і скажеш їм: Господь гримить з висоти, з святого житла свого дає свій голос. Він рикає страхітливо проти своєї пастви, він вигукує, мов ті, що грона топчуть, – до всіх живучих на землі.

31. Луна до кінців землі несеться, бо Господь над народами розправу вчиняє й творить суд над усяким тілом, і під меч віддає безбожних» – слово Господнє.

32. Так говорить Господь сил: «Лихо розійдеться від народу до народу, і здійметься велика буря з найдальших околиць землі.

33. Побитих від Господа буде того часу від краю землі й до краю; не плакатимуть за ними, не підбиратимуть їх, ані ховатимуть, – погноєм будуть вони лежати на обличчі землі.»

34. Гукайте, пастирі, кричіте, качайтесь у поросі, проводирі отари, бо ваші дні виповнилися для вистинання, поляжете бо, як барани добірні.

35. І пастирям прибіжища не буде, ані рятунку проводирям отари.

36. Ось голос пастирів лине, жалібний плач проводирів отари, бо Господь спустошив їхнє пасовисько.

37. Зруйновано затишні луки палким гнівом Господнім.

38. Лев покидає барліг свій, і земля обертається на пустиню від згубного меча й від Господнього гніву палкого.