Єремії Chapter 52

1. Седекії було 21 рік, як став він царем, і царював він у Єрусалимі 11 років. Ім'я матері його – Хамутала. Була вона дочка Єремії з Лівни.

2. Чинив він зло в очах Господніх у всьому, як чинив і Йоаким.

3. Те, що діялось у Єрусалимі та в Юдеї, збудило такий гнів Господній, що він відкинув їх від обличчя свого. Седекія ж збунтувався проти царя вавилонського.

4. На дев'ятому ж році його царювання, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, сам і все його військо, проти Єрусалиму й облягли його, й насипали навкруги нього вал.

5. Місто було в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.

6. Четвертого ж місяця, дев'ятого дня місяця, коли голод притиснув місто, і люди не мали що їсти,

7. зроблено пролом у міському мурі, і цар та всі військові люди втекли вночі, вийшовши з міста через ворота між двома мурами коло царського саду, – хоч халдеї й облягали місто, – та й подалися дорогою у степ.

8. Але халдейське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських тоді, як усе його військо порозбігалось від нього.

9. Схопили вони царя та й повели до царя вавилонського у Рівлу, у Хамат-землю, і той вирік над ним засуд.

10. Цар вавилонський звелів повбивати синів Седекії у нього ж перед очима, та й усіх князів юдейських велів повбивати у Рівлі.

11. Седекію ж велів осліпити, закувати в кайдани, відвести у Вавилон і там посадити в тюрму аж до дня його смерти.

12. П'ятого ж місяця, десятого дня місяця, – це був дев'ятнадцятий рік царювання Навуходоносора, царя вавилонського, – Невузардан, начальник охорони, вірний слуга царя вавилонського, прибув у Єрусалим.

13. Він спалив храм Господній, царський палац і всі єрусалимські будинки; усі найкращі будинки пустив димом.

14. Військо ж халдейське, що було при начальникові охорони, повалило всі мури навкруги Єрусалиму.

15. Останок народу, що лишився у місті, й утікачів, які перейшли були до царя вавилонського, а й останок ремісників Невузардан, начальник охорони, переселив.

16. Лише частину бідніших у краю лишив Невузардан, начальник охорони, виноградарями й хліборобами.

17. Халдеї порозбивали мідяні стовпи, що були в Господньому домі, і підніжки й мідне море, що було в Господньому домі, та й позабирали усю мідь з них у Вавилон.

18. Позабирали й казани, лопаточки, ножі, кропильниці й мисочки та ввесь мідяний посуд, що вживано до богослужби.

19. Позабирав начальник охорони й чаші, кадильниці, кропильниці, казани, ліхтарі, мисочки й келехи: усе, що було з щирого золота й зо срібла.

20. Щождо двох стовпів, одного моря й дванадцятьох мідяних волів, що були під ним, та підніжків, що поставив цар Соломон для Господнього дому, то для міді з усього того посуду не було й ваги!

21. Стовпи ж ті були – кожен стовп 18 ліктів заввишки, а щоб зміряти його навкруги, треба було мотузка 12 ліктів завдовжки; товщина його була 4 пальці, а в середині кожен був порожній.

22. На стовпі був мідний вінець, 5 ліктів заввишки, з сіткою й гранатовими яблуками навколо, усе мідне. Те ж саме й на другому вінці.

23. Було ж ґранатових яблук 96, і вони звисали в повітрі, усіх же ґранатових яблук навколо сітки було – сто.

24. Начальник охорони захопив Сераю, першого священика, й Софонію, другого священика, ще й двох одвірних.

25. А з міста взяв одного скопця, що був старшиною над військовими людьми, та сімох двораків царських, що їх знайдено в місті, писаря при військовім начальникові, що збирав людей у країні до військової служби, та 60 чоловік з народу землі, що їх знайдено у місті.

26. Оцих то позабирав Невузардан, начальник охорони, та одвів їх до царя вавилонського у Рівлу;

27. а цар вавилонський повелів їх повбивати у Рівлі, в Хамат-країні. Так виселено Юду з його землі.

28. Ось скільки людей виселив Навуходоносор: на сьомому році – 3023 юдеїв;

29. на вісімнадцятому році Навуходоносора, з Єрусалиму – 832 душі;

30. на двадцять третьому році Навуходоносора Невузардан, начальник охорони, виселив 745 юдеїв. Усього: 4600 душ.

31. На тридцять сьомому році після виселення Йоахина, царя юдейського, дванадцятого місяця, двадцять п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, того року, як став царем, помилував Йоахина, царя юдейського, і вивів його з тюрми.

32. Він розмовляв з ним прихильно й поставив його престол над престолами інших царів, що були в нього у Вавилоні,

33. і перемінив на ньому тюремну одіж. Йоахин трапезував увесь час у нього поки життя його.

34. Його постійне утримання давав йому цар вавилонський день-у-день аж до його смерти, докіль було його життя.