Буття Chapter 23

1. Було ж віку Сари сто двадцять сім років.

2. І вмерла Сара в Кіріят-Арбі, себто в Хевроні, в Ханаан-краю. Тож Авраам увійшов справляти жалобу по Сарі та плакати по ній.

3. Потім Авраам устав від мертвої своєї і промовив до синів Хета, кажучи:

4. "Чужинець я і приходень у вас. Дайте мені серед вас посілість на гріб, щоб я міг поховати з очей моїх мою мертву."

5. Сини ж Хета відповіли Авраамові, кажучи йому:

6. "Послухай нас, добродію! Ти могутній князь серед нас. У найліпшім з наших гробів поховай твою мертву. Ніхто з нас не відмовить тобі свого гробу, щоб ти міг поховати свою небіжку."

7. Підвівся Авраам і, вклонившись людям цього краю, синам Хета,

8. сказав до них таке: "Якщо така ваша воля, щоб я поховав з-посеред себе мого мерця, то послухайте мене й упросіть за мене в Ефрона, Цохарового сина,

9. щоб він відступив мені печеру Махпелу, що належить йому, а яка є на краю його поля. За повну ціну нехай він мені відступить її серед вас у власність на гріб."

10. Ефрон же сидів серед синів Хета. Тож відповів Ефрон хеттит Авраамові так, що сини Хета чули; всі ті, що входили через ворота його міста:

11. "Ні, добродію! Послухай (радше) мене. Я даю тобі це поле ще й печеру, що на ньому, теж даю тобі. На очах синів мого народу даю її тобі. Поховай твого мерця."

12. Тут Авраам вклонився перед людьми того краю,

13. і промовив до Ефрона так, що чули люди цього краю, кажучи: "Та коли б ти послухав радше мене! Я дам тобі гроші за це поле, візьми їх від мене й нехай я поховаю там свого мерця."

14. Ефрон же відповів Авраамові кажучи:

15. "Добродію, послухай мене! Землі (тут) на чотириста шеклів срібла; та що воно між мною і тобою? Поховай мерця твого!"

16. Послухав Авраам Ефрона й відважив він Ефронові срібло, як проговорився він в присутності синів Хета – чотириста шеклів срібла, – що було в обігу в купців.

17. Отак поле Ефрона, що в Махігелі, проти Мамре, поле з печерою на ньому й зо всіма деревами, які на полі та на всіх межах навкруги,

18. перейшло у власність Авраама на очах синів Хета; всіх, що входили через ворота його міста.

19. Після того ж Авраам поховав Сару, свою жінку, в печері на полі Махпела, проти Мамре, тобто Хеврону, в Ханаан-краю.

20. Так ото дісталось Авраамові від синів Хета у власність на гробницю поле з печерою, що на ньому.