Второзаконня Chapter 19

1. «Коли Господь, Бог твій, вигубить ті народи, що їх землю хоче тобі дати, і ти, прогнавши їх, осядеш у їхніх містах та по їхніх домах,

2. то відділиш собі три міста посеред тієї землі, що Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання.

3. Ти повизначуєш туди дорогу й розділиш на три частини простір твоєї землі, що її Господь, Бог твій, дасть тобі в посідання; на те, щоб кожен убивця міг туди втекти.

4. А ось у якому випадку вбивця може там знайти притулок і зостатися живим: коли він уб'є ненароком свого ближнього, без попередньої ненависти до нього.

5. От, наприклад, коли піде зо своїм ближнім у ліс рубати дрова, замахнеться сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо ЇЇ злетить з держака та влучить ближнього на смерть; такий може втекти до одного з тих міст і зостанеться живим,

6. щоб кровомесник, запалавши гнівом і пустившись навздогін за вбивником, не наздогнав його – якби дорога була далека, – та й не вбив його, хоч він і не заслугував на смерть, бо не мав до нього ненависти перед тим.

7. Тим і наказую тобі: виділиш собі три міста.

8. А коли Господь, Бог твій, поширить твої границі, як він про це клявся батькам твоїм, і дасть тобі всю землю, що її обіцяв дати твоїм батькам,

9. коли виконуватимеш точно всі ці заповіді, що їх заповідаю тобі сьогодні, як будеш любити Господа, Бога твого, і ходити його дорогами повсякчасно, то додаси собі до тих трьох міст ще три;

10. щоб не проливалась безвинна кров у твоїй землі, яку Господь, Бог твій хоче тобі дати в посідання, і щоб не тяжіла на тобі кров.

11. Коли ж хтось ненавидить свого ближнього й, засівши на нього, нападе та й уб'є його на смерть, а потім утече до котрогось із тих міст,

12. то нехай старші його міста пошлють і спіймають його там та й віддадуть у руки кровомесникові на смерть.

13. Очі твої нехай не щадять його; мусиш бо змити безвинну кров з Ізраїля, і буде тобі добре на світі.

14. Не пересувай межі твого ближнього, що її відмежували предки в твоїй посілості, яку дістанеш у власність у землі, що її Господь, Бог твій, хоче тобі дати в посідання.

15. Не має вартости один лише свідок проти когонебудь на будь-який переступ, чи на будь-який злочин, чи будь-яку провину, що ними хтось ізгрішить: на слово двох свідків або на слово трьох свідків справа стане чинною.

16. Як проти когонебудь виступить насильний свідок, щоб обвинуватити його в якімсь переступі,

17. то нехай обидва, що сперечаються, з'являться перед Господом у приявності священиків та суддів, які в той час урядуватимуть,

18. Судді ж нехай розберуть добре; і як виявиться, що свідок той – свідок неправдивий і що він свідчить неправдиво проти свого брата,

19. то ви зробите з ним те, що він замислив зробити зо своїм братом. Так будеш викорінювати зло з-поміж себе.

20. А інші те почувши, боятимуться і вже не будуть коїти такого зла серед вас.

21. Око твоє нехай буде безжалісним: життя за життя, око за око, зуб за зуб, нога за ногу.»