Ісаї Chapter 14

1. Господь над Яковом змилосердиться і вибере Ізраїля знову й оселить їх на землі їхній рідній. Прилучаться до них чужинці й пристануть до дому Якова.

2. Народи візьмуть їх і приведуть їх на їхнє місце, і дім Ізраїля присвоїть їх собі на землі Господній за рабів та за рабинь і поневолить тих, що його були взяли в неволю, і пануватиме над тими, що його утискали.

3. І станеться того дня, як Господь дасть тобі спочинок від страждань твоїх, від клопоту й від важкого рабства, що над тобою тяжіло,

4. ти заспіваєш оцю пісню над царем вавилонським і промовиш: «І як це воно, що не стало ката, що гніт скінчився,

5. зламав Господь палицю безбожних, кий мучителів,

6. який люто бив народи ударами безупинно, що панував над племенами у гніві, і докучав без міри.

7. Уся земля відпочиває, спокійна, з радощів голосно гукає.

8. Ба й кипариси та ливанські кедри заради тебе веселяться; відколи ти заснув, не виходить дроворуб до нас.

9. Шеол унизу зворушився з-за тебе, щоб стрінути тебе при твоєму вході; він побудив для тебе тіні всіх вельмож землі, звелів уставати з своїх престолів усім царям народів.

10. Усі вони говорять, до тебе промовляють: – І ти, як ми, став слабосилим, став на нас схожим.

11. Твоя пиха й музика на гарфах у Шеол провалилась; постіль твоя – черва, хробаки – твоє покривало.

12. Як же ж це ти впав із неба, ти, блискучий сину зірниці? Як тебе повалено на землю, тебе, що підбивав усі народи?

13. Ти ж говорив у своїм серці: – На небо зійду, над Божими зорями мій престол поставлю й возсяду на горі зборів, на краю півночі.

14. Зійду на вершок хмар, зроблюсь, як Всевишній.

15. Та ось ти в Шеол провалився, в яму преглибоку.

16. Хто тебе бачить, дивиться на тебе пильно, придивляється до тебе зблизька: – Чи це той, кажуть, що стрясав землею, що хитав царствами,

17. що обертав світ у пустиню, що міста руйнував, що бранців не пускав додому?

18. Усі царі народів, усі до одного в почестях спочивають, кожний у своїм гробі.

19. А тебе викинуто з твого гробу, мов пусту галузку, і покрито вбитими, що впали від меча, мов розтоптане падло.

20. Ти не будеш у гробі вкупі з тими, що сходять у кам'яні могили, бо ти пустошив твою землю, вбивав твій народ. Повіки не згадають кубла лиходіїв.

21. Готуйтесь вистинати його дітей за беззаконня їхніх батьків! Нехай не встануть, щоб завоювати землю, щоб наповнити руїнами вселенну!»

22. Я встану на них, – слово Господа сил, – і знищу ім'я Вавилону й останок нащадка й потомка, – слово Господнє.

23. Зроблю його житлом їжака, багном, і вимету його мітлою руїни, – слово Господа сил.

24. Господь сил поклявся словами: «Як я задумав, так воно й буде; як я призначив, так і здійсниться.

25. Я розіб'ю Ашшура в моїй країні, на моїх горах я його розтопчу. Його ярмо спаде з них, його тягар спаде з плечей у них.

26. Це вирок, призначений для всієї землі, це рука, простягнута на всі народи.»

27. А коли Господь сил призначив, -хто може змінити? Рука його простягнута, – хто її відверне?

28. Того року, коли вмер Ахаз, було таке пророче слово:

29. «Не радуйся дуже, уся Філістіє, що поламалась палиця, яка тебе била, бо з коріння зміюки вийде гаспид, а плід його буде – дракон летючий.

30. Тоді, як убогі пастимуться на моїх луках, а бідні безпечно будуть спочивати, я голодом виморю твій корінь, виб'ю твоїх нащадків.

31. Вийте, ворота! Кричи, місто! Трясись, уся Філістіє! Бо з півночі дим надходить, ніхто не губиться в його лавах.

32. Що відповісти послам народу? Господь заснував Сіон, і в ньому знайдуть захист убогі його народу.»