Ісаї Chapter 41

1. Мовчіть, острови, передо мною! Нехай народи відновлять свою силу! Нехай приступлять і тоді говорять, – станьмо на суд разом!

2. Хто збудив зі сходу мужа, за яким слідом іде перемога? Хто видає йому народи, хто царів підбиває? Меч його в порох їх обертає, а лук розносить, як солому.

3. Ось він за ними вганяє, іде наперед безпечно, ногами не торкається дороги.

4. Хто вчинив, хто довершив це? Той, що кличе роди від почину, – я Господь, я перший, я і з останніми той самий.

5. Бачать його острови і бояться, кінці землі трясуться. Вони зближаються, разом на суд приходять.

6. Один одному допомагає й приговорює до брата свого: «Кріпися!»

7. Мистець додає духу золотареві; той, що вигладжує молотком, бадьорить того, хто кує на ковадлі й про споювання говорить: «Воно добре», і цвяхами збиває, щоб не хиталось.

8. Ти ж, Ізраїлю, слуго мій! Ти, Якове, якого я вибрав, потомство Авраама, мого друга!

9. Ти, якого я взяв з кінців землі і покликав з її окраїн, і сказав до тебе: Ти мій слуга, – я тебе вибрав, я тебе не відкинув.

10. Не бійся, бо я з тобою! Не тривожся, бо я – Бог твій! Я додам тобі сили, я тобі допоможу, підтримаю тебе переможною правицею моєю.

11. Стидом і соромом окриються усі ті, що лютують проти тебе. На ніщоту обернуться й загинуть ті, що з тобою сварку заводять.

12. Ти будеш їх шукати, та не знайдеш тих, що на тебе нападають. На ніщо обернуться і зникнуть ті, що воюють проти тебе.

13. Бо я – Господь, твій Бог, я держу тебе за правицю, я тобі говорю: Не бійся, я тобі допомагаю.

14. Не бійся, Якове, мій черв'ячку, – слабосилий Ізраїлю! Я тобі допомагаю, – слово Господнє, Святого Ізраїлевого, твого викупителя.

15. Я тебе зроблю бороною гострою, новою, з подвійними зубами. Топтатимеш і битимеш гори на порох, пагорби обернеш у дрібну полову.

16. Ти віятимеш їх; їх вітер буде розносити, їх буря буде розсівати. Ти ж Господом будеш веселитись, Святим Ізраїля хвалитимешся.

17. Злиденні та вбогі шукають води, та її немає. Язик у них від спраги висихає. Я, Господь, їх вислухаю, я, Бог Ізраїля, їх не покину.

18. На лисих горах я відкрию ріки, серед долин – джерела. Я зроблю озером пустиню, а суху землю – водяними ручаями.

19. Я засаджу пустиню кедром, акацією, афиною та оливкою. Я посаджу в степу кипариса, явора та сосну разом,

20. щоб вони бачили й знали, вважали й зрозуміли всі разом, що то рука Господня це вчинила, Святий Ізраїля витворив те.

21. Появіть вашу справу, каже Господь, подайте ваші докази, каже цар Якова.

22. Нехай приведуть і нехай покажуть нам, що має наступити! Яке було минуле, звістіть нам, щоб ми до нього придивились і впевнились, що воно здійснилось, або яке буде майбутнє, скажіть нам!

23. Оповістіть, що станеться пізніше, щоб ми знали, що ви боги! Зробіть принаймні щонебудь, щоб усі ми здивовані дивились!

24. Та ви – ніщо, й робота ваша не варта нічого; осоружний – той, хто вас вибирає.

25. Я розбудив його з півночі, і він прийшов, зі сходу сонця – того, хто призиває моє ім'я. Він топче можних, як болото, і як гончар місить глину.

26. Хто те звістив спочатку, щоб ми знали? Заздалегідь, щоб ми могли сказати: «Це правда?» Ніхто нічого не звістив, ані не оголосив, ніхто не чув слів ваших.

27. Я перший звістив про те Сіон, послав у Єрусалим звістовника доброї новини.

28. Я розглядавсь, та не було нікого; і не було порадника між ними, щоб їх спитати, і щоб відповіли.

29. Усі вони – марнота, робота їх – надармо, порожній вітер – їхні божища литі.