Єзекиїла Chapter 14

1. Прийшло до мене кілька старших Ізраїля і посідало передо мною.

2. І надійшло до мене слово Господнє:

3. «Сину чоловічий! Мужі ці поставили своїх бовванів у себе в серці й тримають увесь час перед очима в себе цю спонуку до гріха. Чи ж погодитись мені на те, щоб вони мене запитували?

4. Тому говори з ними й скажи їм: Так говорить Господь Бог: Кожен з дому Ізраїля, що триматиме бовванів у себе в серці й що покладе перед очима в себе привід до гріха та прийде до пророка, -такому відповім я, Господь, – не зважаючи на безліч його бовванів,

5. щоб узяти дім Ізраїля за серце, їх, що відступили від мене заради своїх бовванів.

6. Тому скажи домові Ізраїля: Так говорить Господь Бог: Наверніться, відверніться від ваших бовванів і відверніть ваше обличчя від усіх гидот ваших;

7. бо коли хтось із дому Ізраїля або з чужинців, що перебувають у Ізраїлі, відцурається мене, щоб поставити своїх бовванів у себе в серці, та матиме привід до гріха ввесь час перед собою, і прийде до пророка, щоб через нього в мене питати ради, то я, Господь, відповім йому від себе.

8. Я оберну моє обличчя проти такого, зроблю його ознакою та притчею, і викоріню його з-поміж мого народу, і ви взнаєте, що я – Господь.

9. Коли ж пророк дав би звести себе й став щось говорити, то це я. Господь, звів того пророка. Я простягну мою руку проти нього й викоріню його з-поміж мого народу Ізраїля.

10. Вони візьмуть на себе вину за гріх свій; яка вина пророка, така вина того, хто його питає,

11. щоб дім Ізраїля не відхилявся більш від мене та щоб не осквернявся усіма своїми гріхами, а щоб були моїм народом, а я їхнім Богом», – слово Господа Бога.

12. І надійшло до мене таке слово Господнє:

13. «Сину чоловічий! Коли б якась країна згрішила проти мене, мені спроневірившись, і я простягнув би проти неї мою руку й понищив у ній запаси хліба та послав на неї голоднечу, і почав губити в ній людину й скотину;

14. і коли б у ній знайшлося оцих троє мужів: Ной, Даниїл та Іов, – то вони спасли б своєю справедливістю (лише) самих себе, – слово Господа Бога.

15. Або коли б я наслав дикого звіря на ту країну, так, що він її позбавив би всіх її дітей, і вона стала б пусткою, якою ніхто б не проходив з-за звірини,

16. то ці три мужі в ній – клянусь, як от живу я, – слово Господа Бога, – не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; лише вони самі спаслися б, країна ж стала б пусткою.

17. Або коли б я послав меч на країну й повелів: Перейди, мечу, країною! – і почав вигублювати в ній людину й скотину,

18. і якби ці три мужі були в ній – клянусь, як от живу я, – слово Господа Бога, – вони не врятували б ні своїх синів, ні своїх дочок; вони лише самі спаслися б.

19. Або коли б я послав на ту країну чуму й вилив на неї моє обурення в крові, вигубивши в ній людину й скотину,

20. і якби Ной, Даниїл та Іов були в ній – клянусь, як от живу я, – слово Господа Бога, – вони не врятували б ні своїх синів;, ні своїх дочок; вони врятували б своєю справедливістю лише самих себе.

21. Так говорить Господь Бог: Навіть як я пошлю мої чотири найстрашніші кари – меч, голод, лютого звіря й чуму – на Єрусалим, щоб вигубити в ньому людину й скотину,

22. то все таки зостанеться у нім рештка, що спасеться, що виведе синів і дочок (із міста). Ось вони виходять до вас, щоб ви побачили їхні вчинки й їхні діяння та щоб утішились по тім нещасті, що я приніс на Єрусалим, і по всім тім, що я навів на нього.

23. Вони вас потішать, коли побачите їхні вчинки та їхні діяння, і взнаєте, що то не дармо я вчинив усе те, що вчинив у нім», -слово Господа Бога.