Левіт Chapter 5

1. «Якщо хтось ізгрішить тим, що почув проклін, і не об'явить його, хоч був його наочним свідком чи напевне дізнався від інших, то понесе вину на собі.

2. Або коли хто, не знаючи про те, доторкнеться до чогось нечистого, чи до стерва нечистого звіря, чи стерва нечистої тварини, чи стерва нечистого повзуна, не знаючи, що воно нечисте, то сам стане нечистим і винним.

3. Або як доторкнеться, не знаючи про те, до якоїнебудь людської нечистоти, яким би то робом вона й не занечищувала, то потім, як дізнається, стане винним.

4. Або коли хто поклянеться необачно, тільки словами, сподіяти щось лихе чи добре в тих речах, що в них люди звичайно необачно клянуться, хоч він про те не знав, а потім дізнається, – буде винен у тім, у чім поклявся.

5. І як стане винним у чімнебудь такім, мусить признатися, чим згрішив,

6. і принести Господеві покутну жертву за сподіяний гріх: самицю з отари, вівцю або козу як жертву за гріх, а священик відслужить покуту за його провину.

7. Коли ж не спроможеться на щось із отари, то принесе Господеві в покуту за провину, що її допустився, пару горлиць або пару голубенят; одне на покутну жертву за гріх, а друге на всепалення.

8. Він подасть їх священикові, а цей принесе наперед те, що на жертву за гріх, і зломить йому шийку при голівці, не відділяючи її.

9. І побризкає кров'ю жертви за гріх боки жертовника, решту ж крови видушить коло підніжка жертовника; це жертва за гріх.

10. А друге впорає як усепалення, за обрядом. Так відслужить священик покуту за сподіяний ним гріх, і проститься йому.

11. Коли ж і на пару горлиць або на пару голубенят не спромога його, то нехай принесе в офіру за гріх десятину з ефи питльованої муки; він не зливатиме на неї олії, ані не кластиме на неї ладану, бо це жертва за гріх.

12. І принесе її священикові, який візьме з неї повну жменю – як пахоші – і спалить їх на жертовнику, зверху на жертвах, палених Господеві: це жертва за гріх.

13. Так відслужить священик покуту за гріх його, що ним він де-вчому провинився, й проститься йому. Священик же одержить те саме, що й при офірі.»

14. І промовив Господь Мойсеєві:

15. «Коли хтось спроневіриться і ненароком згрішить проти Господніх святощів, має принести Господеві в жертву за провину барана з отари, без вади, вартістю стільки срібних шеклів, скільки ти оціниш, по шек-лю святині, на жертву за провину.

16. Він мусить відшкодувати це, що заподіяв святині, та ще й додати п'ятину та разом мусить віддати це священикові; а священик пожертвує барана як відшкодування, відслужить покуту за нього, і проститься йому.

17. Коли хто несвідомо згрішить і зробить щось, чого не годиться робити, що забороняють Господні заповіді, він провиниться, і гріх тяжітиме на ньому;

18. нехай він принесе священикові в жертву за відшкодування барана з отари, без вади, по твоїй оцінці, а священик спокутує за нього його провину, що нею несвідомо провинився, і проститься йому.

19. Це жертва за відшкодування; бо направду він провинився перед Господом.»

20. І сказав Господь Мойсеєві:

21. «Коли хтось ізгрішить і провиниться проти Господа, відмовляючи своєму ближньому чи то повірене на схованок, чи на заклад, чи крадене, чи інакше загарбане в нього;

22. чи, знайшовши загублене, заперечує те, чи клянеться неправдиво про щонебудь, що люди звичайно творять і грішать;

23. одне слово: коли грішить і провиняється, мусить повернути крадене, чи загарбане, чи повірене йому на сховок, чи загублене, що його знайшов;

24. чи що б воно не було, про що клявся ложно; нехай поверне його сповна та ще й додасть п'ятину до нього; він оддасть це його власникові в день жертви за відшкодування.

25. Він приведе до священика, як жертву відшкодування Господеві, барана з отари, без вади, по твоїй оцінці.

26. А священик спокутує за нього перед Господом, і проститься йому, яка б не була провина, що нею провинився.»