Авакум Chapter 1

1. Пророцтво, що бачив пророк Авакум.

2. Докіль, о Господи, буду взивати – і ти не вислухуєш? Кричатиму до тебе про насильство – і не рятуєш?

3. Чому показуєш мені несправедливість і дивишся на кривду? Передо мною грабування й насильство, постає сварка й здіймається незгода.

4. Тому закон утратив силу, ніде не панує право; грішник обступає праведника, тому й виходить право кривим.

5. Погляньте на народи, подивіться, і дивуйтесь дивом; бо я вчиню за ваших часів таке діло, що ви й не повірите, як вам оповідатимуть про нього.

6. Бо ось я підійму халдеїв, народ жорстокий і палкий, який розійдеться широко по земних просторах, щоб захопити житла, що йому не належать.

7. Жахливий і страшний він! Лише від нього походить його право і його велич.

8. Прудкіші його коні від леопардів, лютіші, ніж вовки під вечір. Кидаються його верхівці, приходять їздці його здалека, летять орлом, що раптом спадає, щоб пожерти.

9. Усі вони, всі пруться до насильства, обличчя в них горить, як палкий вітер; вони, немов пісок, збирають бранців.

10. Він і з царів кепкує, князі – то сміх для нього. З усіх твердинь сміється: вал насипає і бере їх.

11. Потім буря проходить і зникає. Злочинець той, хто з своєї сили робить собі бога!

12. Чи ж ти, о Господи, не споконвіку, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо! Ти, Господи, навів його лише для суду; ти, Скеле, призначив його на кару.

13. Очі твої занадто чисті, щоб на зло глядіти; дивитися на утиск ти не можеш. Чому б ти мав дивитись на злочинців, мовчати, коли злий пожирає справедливішого за себе?

14. Обходишся з людьми, немов з тією рибою в морі, неначе з плазунами, що без володаря над собою.

15. Він витягає всіх їх вудкою своєю; ловить їх сіткою своєю, збирає у свій невід, тому й радується-веселиться.

16. Тому приносить своїй сітці жертви, палить кадило неводові, бо має від них пай свій ситний і смаковиту страву.

17. Невже він завжди випорожнюватиме свою сітку й немилосердно ввесь час народи вбиватиме?