Приповідки Chapter 10

1. Розумний син звеселяє батька; | а син безумний – горе матері своєї.

2. Скарби, неправдою набуті, не дають користи; | справедливість від смерти рятує.

3. Господь не дасть праведникові голодувати; | жадливість злих він геть відкине.

4. Рука ледача робить бідним; | збагачує – рука старанних.

5. Розумний чоловік збирає літом; | син безсоромний спить у жнива.

6. Благословення над головою праведника; | уста безбожних таять насильство.

7. Пам'ять праведника буде благословенна, | ім'я ж безбожника струхлявіє.

8. Мудрий серцем приймає заповіді, | а безумний балакун близький погибелі.

9. Хто чесно ходить, той ходить безпечно; | хто крутить дорогою, той упіймається.

10. Хто мружить очі, завдає прикрости, | хто ж докоряє увічі, той творить мир.

11. Уста праведного – джерело життя, | уста ж безбожного таять насильство.

12. Ненависть сварки роздуває, | а любов гріхи всі покриває.

13. В устах розумного перебуває мудрість, | – києм же по спині недоумка.

14. Мудрі збирають знання, | уста ж дурного – близька погибель.

15. Майно багатого – його фортеця | нещастя бідних – їхні злидні.

16. Праця праведного йде на прожиток, | безбожного заробіток – на погибель.

17. Стежка життя – берегти науку; | хто відкидає картання, – ходить манівцями.

18. Уста правдиві ненависть закривають; | хто розсіває обмову, той дурний.

19. В багатомовності гріха не бракуватиме; | хто стримує язик, той розумний.

20. Язик праведника – добірне срібло, | серце ж безбожних – низької вартости.

21. Уста праведного багатьох годують, | а дурні через брак розуму вмирають.

22. Господнє благословення саме збагачує, | як не збагачує жадна праця.

23. Чинити зло – для безумного неначе забава; | розумній же людині – мудрість.

24. Чого боїться злий те й спадає на нього; | бажання праведних здійсниться.

25. Як буря понесеться, безбожний щезне; | а в праведного довічна основа.

26. Що зубам оцет і очам дим, | те ледачий тим, які його посилають.

27. Господній острах днів додає, | літа ж безбожних скоротяться.

28. Надія праведних – радість, | а сподівання лихих – погубне.

29. Господня путь для праведника кріпость, | погибель тим, хто чинить зло.

30. Повіки праведник не похитнеться, | безбожники ж не насолюватимуть землю.

31. Уста праведника породжують мудрість, | язик розпусний буде відтятий.

32. З уст праведного тече ласка; | з уст грішників – розпуста.