Йоана Chapter 1

1. Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було – Бог.

2. З Богом було воно споконвіку.

3. Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.

4. У ньому було життя, і життя було – світло людей.

5. І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.

6. Був чоловік, посланий Богом, ім'я йому – Йоан.

7. Прийшов він свідком – свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.

8. Не був він світло – був лише, щоб свідчити світло.

9. Справжнє то було світло – те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.

10. Було у світі, і світ ним виник -і світ не впізнав його.

11. Прийшло до своїх, – а свої його не прийняли.

12. Котрі ж прийняли його – тим дало право дітьми Божими стати, які а ім'я його вірують;

13. які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише – від Бога народилися.

14. І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили – славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.

15. Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»

16. Від його повноти прийняли всі ми – благодать за благодать.

17. Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.

18. Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, – той об'явив.

19. Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»

20. А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я – не Христос.»

21. То вони спитали його: «Що ж – Ілля ти?» – «Ні», мовив він. «Пророк ти?» – «Ні», відказав він.

22. Тоді вони йому: «То хто ж ти такий – щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»

23. Промовив: «Я – голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, – як ото пророк Ісая сказав.»

24. Були ж посланці з фарисеїв.

25. Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»

26. Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;

27. він наступить після мене, а я йому не гідний розв'язати й ремінця сандалі.»

28. Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.

29. Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.

30. Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.

31. І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об'явлений був він.»

32. Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.

33. І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, – той і христить Святим Духом.

34. І я бачив і засвідчив: Він – Син Божий.»

35. Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.

36. Угледівши ж Ісуса, який надходив, – мовив: «Ось Агнець Божий.»

37. Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.

38. Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, – що в перекладі означає: Учителю, – де перебуваєш?»

39. Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.

40. Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.

41. Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, – що у перекладі означає: Христос.»

42. І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти -Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», – що у перекладі означає: Петро (Скеля).

43. Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»

44. А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.

45. Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»

46. Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»

47. Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»

48. Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»

49. Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїлів.»

50. Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, – то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»

51. І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»