2 Корінтян Chapter 8

1. Повідомлюємо вас, брати, про ту ласку, що її Бог дав Церквам македонським.

2. Серед численних турбот, яких вони зазнали, їхня надмірна радість та їхня глибока бідність вилилась без краю на їхню багату щедрість;

3. вони мірою сили, – я про це свідчу, – і понад силу, добровільно,

4. вельми наполягаючи, просили нас, щоб ми дали їм ласку брати участь у службі на користь святих.

5. Вони ж, понад надію нашу, самих себе віддали перше Господеві, а потім нам, з Божої волі.

6. Ось чому ми благали Тита, щоб він, як був почав, так щоб скінчив між вами цю добродійну справу.

7. Тому ж, що відзначаєтесь у всьому, – у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у нашій любові до вас, – треба вам відзначатись і в цій добродійній справі.

8. Я не кажу як наказ, але щоб заради дбайливости інших випробувати щирість вашої любови.

9. Ви ж знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що задля вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли.

10. Даю в цьому лише раду: Воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку, не тільки робити, але й бажати.

11. Тепер же закінчіть її, щоб і так, як гаряче бажали, так і довершили за своєю спроможністю.

12. Бо коли є охота дати, то вона приємна мірою того, хто що має, – не того, чого не має.

13. Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність:

14. щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і таким чином щоб панувала рівність,

15. як написано: «Хто був зібрав багато, не мав над міру, а хто мало, – не мав нестачі.»

16. Богові дяка, що дав у серце Тита таку саму до вас горливість;

17. бо він прийняв просьбу і, бувши повний запалу, доброхіть до вас пустився.

18. Ми з ним послали брата, якого за Євангелію усі Церкви хвалять

19. і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій добродійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу,

20. вистерігаючися, щоб нам хтось не докоряв з-за тієї обильности пожертв, що ними завідуємо.

21. Бо ми дбаємо за добро не тільки перед Господом, але й перед людьми.

22. А разом з ними ми послали нашого брата, пильність якого ми часто випробували в багатьох речах, і який тепер куди пильніший із-за великого довір'я, що його до вас має.

23. Щодо Тита, то він мій товариш і коло вас співробітник; а щодо братів наших, то вони посланники Церков, слава Христова.

24. Дайте ж їм доказ вашої любови й нашої їм похвали про вас, перед обличчям Церков.