2 Корінтян Chapter 6

1. Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно.

2. Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер – час сприятливий, ось тепер – день спасіння.»

3. Ми не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння;

4. але в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах,

5. під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах,

6. у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові,

7. у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці,

8. у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві,

9. як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті;

10. як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо.

11. Уста наші, корінтяни, відкрились до вас! Серце наше поширилось.

12. Вам у нас не тісно, тіснота – у вашім серці!

13. А ви взаємно, -мов до дітей говорю, – зробіть теж широким ваше серце!

14. Не спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з беззаконням? Що спільного між світлом та темрявою?

15. Яка згода між Христом і Веліялом? Яка участь вірного з невірним?

16. Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом.

17. Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, – каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму.

18. Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками – каже Господь Вседержитель.»