1 Корінтян Chapter 11

1. Будьте моїми послідовниками, як і я – Христа.

2. Радію, що ви про мене згадуєте в усьому і тримаєте передання так, як я передав вам.

3. Хочу, щоб ви знали, що кожному чоловікові голова є Христос, а голова жінці – чоловік, а голова Христові – Бог.

4. Кожний чоловік, що молиться чи пророкує з покритою головою, соромить свою голову.

5. А кожна жінка, що молиться чи пророкує з непокритою головою, соромить свою голову, бо це те саме, якби була обголена.

6. Бо коли жінка не покривається, нехай обстрижеться. А коли сором жінці стригтися чи голитися, нехай покривається.

7. Чоловікові не слід покривати голову, він бо образ і слава Божа, жінка ж – слава чоловіка;

8. бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка,

9. і не чоловіка створено для жінки, а жінку для чоловіка.

10. Тому жінка мусить мати на голові знак влади (над нею) заради ангелів.

11. Одначе, в Господі ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка,

12. бо так, як жінка від чоловіка, так само й чоловік через жінку, а все від Бога.

13. Розсудіть самі: Чи ж воно личить жінці непокритій молитися до Бога?

14. Хіба сама природа вас не вчить, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього сором.

15. А коли жінка запускає довге волосся, то це для неї слава, бо довге волосся дано їй замість покривала.

16. Коли ж хто сперечатися хоче, – то ми такого звичаю не маємо, ані Церкви Божі.

17. Робивши ж вам оці зауваження, не можу я вас похвалити за те, що ваші сходини виходять вам не на добро, а на зло.

18. Найперше бо зачуваю, що коли сходитеся на збори, – роздори постають між вами; і я цьому почасти вірю,

19. бо мусять бути у вас єресі, щоб виявилися випробувані між вами.

20. Ваші сходини не є – споживання вечері Господньої.

21. Бо кожен поспішає їсти свою вечерю: дехто ж голоден, а дехто п'яний.

22. Хіба не маєте домів, щоб їсти – пити? Чи може хочете зневажати Божу церкву, і засоромлювати тих, які нічого не мають? Що маю вам сказати? Чи похвалю вас? За це не похвалю.

23. Я бо, що прийняв від Господа, те й передав вам: Господь Ісус тієї ночі, якої був виданий, узяв хліб

24. і, віддавши подяку, розламав і сказав: «Це моє тіло, воно за вас дається. Це робіть на мій спомин.»

25. Так само й чашу по вечері, кажучи: «Ця чаша – Новий Завіт у моїй крові. Робіть це кожний раз, коли будете пити, на мій спомин.»

26. Бо кожного разу, як їсте хліб цей і п'єте цю чашу, звіщаєте смерть Господню, аж доки він не прийде.

27. Тому хто буде їсти хліб або пити чашу Господню недостойно, буде винний за тіло і кров Господню.

28. Хай, отже, кожний випробує себе самого і тоді їсть цей хліб і п'є цю чашу.

29. Бо той, хто їсть і п'є, не розрізняючи Господнього тіла, суд собі їсть і п'є.

30. Ось чому у вас багато недужих та хворих, а чимало й умирають.

31. Якби ми самі себе осуджували, то нас би не судили.

32. Коли ж Господь нас судить, він нас тим поправляє, щоб не були ми засуджені зо світом.

33. Отож, брати мої, коли ви сходитеся їсти, один одного дожидайте.

34. Як хтось голодний, хай їсть удома, щоб вам не сходитися на засуд. Про інше ж, як прийду, розпоряджу.