1 Корінтян Chapter 10

1. Не хочу бо, брати, щоб ви не знали, що всі наші батьки були під хмарою, що всі перейшли через море,

2. що всі христились у Мойсея, у хмарі та в морі,

3. що всі їли ту саму духовну страву,

4. що всі пили те саме духовне питво, бо пили з духовної, що йшла за ними, скелі – скеля ж був Христос.

5. Одначе, багато з них були не боговгодні, тому вони й полягли в пустині.

6. А сталося це, щоб нам бути прикладом, щоб ми лихого не пожадали, як вони пожадали.

7. Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: «Народ сів їсти й пити, а потім устали забавлятись.»

8. Ані не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх за один день двадцять три тисячі.

9. Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, то й від гадюк загинули.

10. Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, то й від губителя загинули.

11. Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків.

12. Тож, коли комусь здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.

13. Вас не спостигла ще спокуса понад людську силу. Бог вірний: він не допустить, щоб вас спокушувано над вашу спроможність, але разом із спокусою дасть вам змогу її перенести.

14. Тому, мої улюблені, втікайте від ідолопоклонства.

15. Я вам говорю як розумним: судіть ви самі, що кажу.

16. Чаша благословення, що ми благословляємо, хіба не є причастям Христової крови? Хліб, що ламаємо, не є причастям Христового тіла?

17. Тому, що один хліб, – нас багато становить одне тіло, бо всі ми беремо участь у одному хлібі.

18. Погляньте на Ізраїля за тілом: чи ж ті, що їдять жертви, не спільники з жертовником?

19. Що хочу цим сказати? Невже ідольська жертва є чимось? Або ідол є чимсь?

20. Ні! А лиш те, що погани, коли щось жертвують, то жертвують бісам, не Богові. Я ж не хочу, щоб ви були спільниками бісів.

21. Не можете пити чаші Господньої і чаші бісівської; не можете бути учасниками столу Господнього і столу бісівського.

22. Чи будемо ж ми гнівити Господа? Чи ми – міцніші від нього?

23. Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує.

24. Ніхто хай не шукає для себе користи, лише – для другого.

25. Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління;

26. Господня бо земля та її повнота.

27. Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління.

28. Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» – не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;

29. сумління ж, кажу, не свого, а іншого. Чому бо моя свобода мала б судитись іншого сумлінням?

30. Як я щось споживаю з подякою, чому б мене ганити за те, за що я дякую?

31. Чи ви, отже, їсте, чи п'єте, чи щонебудь робите, усе робіть на славу Божу!

32. Не будьте причиною спокуси ні для юдеїв, ні для поган, ні для Божої Церкви.

33. Отак і я сам намагаюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користи, лише для багатьох, щоб спаслися.