1 Корінтян Chapter 7

1. А відносно того, що ви мені писали, то воно добре чоловікові не займати жінки.

2. Однак, з уваги на розпусту, кожний хай має свою жінку, і кожна хай має свого чоловіка.

3. Хай чоловік віддає належне жінці, так само й жінка – чоловікові.

4. Жінка не має влади над своїм тілом, лише – чоловік; так само й чоловік не має влади над своїм тілом, лише – жінка.

5. Не ухиляйтесь одне від одного, хіба що за взаємною згодою, до часу, щоб вам віддатися молитві, а потім сходьтеся разом, щоб не спокушав вас сатана вашою нестриманістю.

6. Говорю це як раду, а не як наказ.

7. Я бажав би, щоб усі люди були, як я, та кожний має свій особливий дар від Бога, один – такий, а другий – інший.

8. Кажу ж нежонатим та вдовицям, що добре їм, коли зостануться, як я;

9. але коли не можуть стриматися, нехай одружуються: ліпше одружитися, ніж розпалюватися.

10. Одруженим же наказую не я, але Господь: Жінка нехай не розлучається від свого чоловіка;

11. коли ж розлучиться, нехай зостанеться незаміжня, або нехай помириться з чоловіком, – а чоловік нехай не відпускає жінки!

12. А іншим то кажу я, не Господь: Коли якийсь брат має невіруючу жінку, і вона погоджується з ним жити, нехай її не відпускає.

13. І коли якась жінка має невіруючого чоловіка, і цей погоджується з нею жити, нехай чоловіка не відпускає.

14. Невіруючий бо чоловік освячений жінкою, і невіруюча жінка освячена братом. Інакше ваші діти були б нечисті, а тепер вони святі.

15. Коли ж невіруючий хоче розлучитися, нехай розлучається; брат чи сестра не зв'язалися в такім випадку: Бог покликав нас жити в мирі.

16. Звідки ж знаєш, жінко, чи спасеш свого чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи спасеш жінку?

17. А поза цим хай кожний так поводиться, як уділив йому Господь та як Бог кожного покликав. Так я наказую по всіх Церквах.

18. Як хтось покликаний був обрізаним, хай того не цурається; а як покликаний у необрізанні, хай не обрізується.

19. Обрізання ніщо, і необрізання ніщо, лише – зберігання заповідей Божих.

20. Кожний нехай зостанеться у тому стані, в якім Бог його покликав.

21. Рабом тебе покликано? Не журися! Навіть коли ти можеш стати вільним, намагайся використати твій стан рабства;

22. бо раб, покликаний у Господі – Господній визволенець. Так само й вільний, коли його покликано, є раб Христа.

23. Ви куплені високою ціною! Не ставайте рабами людей.

24. Хай кожний, брати, перед Богом лишиться у стані, в якому був покликаний.

25. Щождо дівиць, то наказу Господнього не маю, а даю раду як той, хто завдяки милості Божій гідний довір'я.

26. Отже, через теперішні клопоти, уважаю що це добре, тобто, що воно людині добре так бути.

27. А зв'язаний ти з жінкою? Не шукай розв'язатись. Розв'язаний від жінки? Не шукай жінки.

28. Однак, коли оженишся, ти не згрішив; і коли дівчина виходить заміж, не грішить, але такі зазнають тілесного горя, – мені ж вас жалко.

29. Ось що, брати кажу: Час короткий. Тож нехай ті, що мають жінок, живуть, немов би й не мали,

30. і ті, що плачуть, немов би й не плакали, і ті, що веселяться, немов би не веселилися, і ті, що купують, немов би не посідали,

31. і ті, що користуються цим світом, немов би 6 не користувались, бо проминає образ світу цього.

32. Я ж хочу, щоб ви були без журби. Хто нежонатий, клопочеться про Господні справи, як подобатися Господеві;

33. а хто жонатий, клопочеться про справи цього світу, як догодити жінці,

34. і він поділений. Так само й жінка незаміжня, і дівиця клопочеться про Господні справи, щоб бути святою і тілом, і духом, а заміжня клопочеться про справи цього світу, як догодити чоловікові.

35. Кажу це вам на вашу користь, – не щоб накинути на вас петлю, але щоб ви гідно та ревно трималися Господа.

36. Коли ж хтось думає, що він негоже чинить супроти дівчини своєї, дозволивши перецвісти їй, і так мало б бути, то нехай робить, що хоче, він не згрішить; нехай одружується.

37. Але коли хтось твердо стоїть при своїй думці, і, без примусу, маючи владу робити, що захоче, вирішив у своїм серці берегти свою дівчину, той робить добре.

38. Тому той, хто віддає свою дівчину заміж, робить добре, а той, хто не віддає, робить ще краще.

39. Жінка – прив'язана до свого чоловіка, скільки віку його. Коли ж чоловік умре, вона вільна; за кого вона хоче, може вийти заміж, аби лише у Господі це було.

40. Однак, на мою гадку, вона буде щасливіша, коли зостанеться такою. Думаю, що і я маю Духа Божого.