Римлян Chapter 13

1. Кожна людина нехай кориться владі вищій: нема бо влади, що не була б від Бога; і ті, існуючі влади, установлені Богом.

2. Тим то, хто противиться владі, противиться Божому велінню, а ті, що противляться, самі на себе суд стягають.

3. Начальники бо страшні не тим, що добро, а тим, що зло чинять. Хочеш не боятися влади? Чини добро, і будеш мати похвалу від неї;

4. вона бо – слуга Божий, тобі на добро. А як ти чиниш зло, то бійся, бо недарма меч носить; вона – Божий слуга, що відомщає і карає того, хто чинить зло.

5. Тому треба коритися не тільки ради кари, але й ради сумління.

6. Через це бо платите й податки, бо то службовці Божі, що лише того й пильнують.

7. Тож дайте кожному належне: кому податок – податок, кому мито – мито, кому острах – острах, кому честь – честь.

8. Не майте жодних боргів ні у кого, крім боргу взаємної любови, бо той, хто любить другого, виконав закон.

9. Бо заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбивай», «Не кради», «Не пожадай», і всякі інші заповіді містяться у цьому слові: «Люби твого ближнього, як себе самого.»

10. Любов ближньому зла не чинить. Любов, отже, – виконання закону.

11. Тим більше, що ви знаєте час, що вже пора вам прокинутись із сну: тепер бо ближче нас спасіння, ніж тоді, як ми увірували.

12. Ніч проминула, день наблизився. Відкиньмо, отже, вчинки темряви й одягнімось у зброю світла.

13. Як день, – поводьмося чесно: не в ненажерстві та пияцтві, не в перелюбі та розпусті, не у сварні та заздрощах;

14. але вдягніться у Господа Ісуса Христа і не дбайте про тіло задля похотей.