Галатів Chapter 3

1. О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, перед очима в яких був зображений Ісус Христос розп'ятий?

2. Одне лиш хочу від вас знати: Чи ви прийняли Духа завдяки ділам закону, а чи тому, що повірили проповіді?

3. Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом?

4. Невже стільки ви натерпілися марно? Коли б лиш марно!

5. Чи ж той, хто подає вам Духа і творить чудеса між вами, чи ж він робить це завдяки ділам закону, а чи тому, що ви повірили проповіді?

6. Як Авраам “увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання”,

7. – тож зрозумійте, що тільки віруючі – правдиві сини Авраама.

8. Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: “У тобі будуть благословенні всі народи.”

9. Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом.

10. Усі бо, які покликаються на діла закону, – під прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.”

11. А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо “праведний з віри буде жити.”

12. Закон же не від віри, бо каже: “Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити”.

13. Христос нас викупив від прокляття закону, ставши за нас прокляттям, бо написано: “Проклят усякий, хто висить на дереві”, –

14. щоб благословення Авраама перейшло в Ісусі Христі на поган і щоб ми вірою прийняли обіцяного Духа.

15. Брати, я говорю по-людському: Навіть людського заповіту, укладеного, як годиться, ніхто не може скасувати чи до нього щось додати.

16. Обітниці ж були дані Авраамові та його потомкові. Не сказано: “Потомкам”, немов би про багатьох, лише про одного: “І твоєму потомкові”, яким є Христос!

17. Кажу бо це: Завіту, уже затвердженого Богом, закон, що надійшов по чотириста тридцятьох роках, не може скасувати й таким чином зробити недіючою обітницю.

18. Бо коли б спадщина була від закону, вона б не була вже від обітниці; Авраамові ж Бог дарував свою ласку через обітницю.

19. А що ж тоді закон? Його додано із-за переступів, доки не прийде потомство, якому була дана обітниця, проголошена ангелами через посередника.

20. Посередника ж нема, коли є хтось один; а Бог один.

21. То хіба закон проти обітниць Божих? Зовсім ні! Було б інакше, якби дано закон, який міг би оживляти. – тоді справді від закону було б оправдання.

22. Але Письмо все замкнуло під гріхом, щоб віруючим була дана обітниця завдяки вірі в Ісуса Христа.

23. Раніш, ніж прийшла віра ми були замкнені під охороною закону очікуючи віри, що мала відкритися,

24. так що закон був нашим вихователем, аж до Христа, щоб вірою ми оправдалися.

25. А як прийшла віра, ми вже не під вихователем.

26. Бо всі ви сини Божі через віру в Христа Ісуса.

27. Всі бо ви, що у Христа христилися, у Христа одягнулися.

28. Нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі.

29. А коли ви Христові, то ви потомство Авраама, спадкоємці за обітницею.