Римлян Chapter 3

1. В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?

2. Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.

3. Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?

4. Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»

5. Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий – по-людському говорю! – коли наводить гнів свій?

6. Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?

7. Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?

8. Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.

9. То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,

10. як написано: «Немає справедливого, ані одного!

11. Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.

12. Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!

13. Їхнє горло – гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.

14. Уста у них прокльонів повні і гіркоти.

15. Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.

16. На їхніх дорогах злидні і руїна.

17. Вони не відають дороги миру.

18. Немає Божого остраху у них перед очима.»

19. Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,

20. бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.

21. Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;

22. справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.

23. Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,

24. і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:

25. якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,

26. за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, – щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.

27. Де ж тоді хвальба? Вона виключена. – Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.

28. Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.

29. Хіба Бог – тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,

30. бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.

31. То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.