Приповідки Chapter 15

1. Лагідна відповідь гасить гнів, | дражливе слово викликає лютощі.

2. Язик мудрих точить знання, | уста дурних мелють дурниці.

3. На кожнім місці Господні очі | стежать за злими та добрими.

4. Язик лагідний – дерево життя, | лукавий – пригноблює душу.

5. Дурний нехтує навчанням свого батька, | а хто на картання зважає, стає мудрим.

6. У домі праведного – добра повно, | у прибутках лихого – саме безладдя.

7. Мудрих уста поширюють науку, | не так бо – серце безумних.

8. Жертва злих – гидота Господеві; | молитва ж праведних йому угодна.

9. Огидна Господеві дорога злого; | того ж, що по правді ходить, він любить.

10. Сувора кара тим, хто зо стежки збочує; | хто ненавидить напоумлення, той загине.

11. Шеол і Аваддон перед Господом (відкриті); | тим більше – серця синів людських.

12. Глузовник не любить тих, що його картають; | до мудрих він не піде.

13. Веселе серце звеселяє обличчя; | а як журба на серці, то й душа ниє.

14. Розумне серце шукає знання, | уста ж безумних живляться дурнотою.

15. Усі дні погані в сумного, | веселе ж серце завжди бенкетує.

16. Ліпше трохи в Господньому страсі, | аніж великі скарби у тривозі.

17. Ліпше миска капусти, та з любов'ю, | ніж віл годований, та з ненавистю.

18. Гаряча людина здіймає сварку, | а лагідна втихомирює незгоду.

19. Лінивого дорога немов устелена терням, | а стежка праведних гладенька.

20. Розумний син веселить батька, | дурний же матір свою зневажає.

21. Дурнота – радість безглуздому; | розумний чоловік іде шляхом просто.

22. Без міркування задуми не таланять, | а як порадників багато – щастять.

23. Людина рада відповіді своїх уст, | і яке любе слово, сказане доречі!

24. Стежка життя веде мудрого вгору, | щоб ухилитись від Шеолу долі.

25. Господь розвалить дім гордих | й утвердить межу вдовиці.

26. Огидні Господеві задуми погані, | слова ж чисті – приємні.

27. Хто жадібний наживи, той руйнує дім свій; | а хто гостинці ненавидить, той буде жити.

28. Серце праведного обдумує, що має відповісти; | а уста злих зло виливають.

29. Господь від лихих далеко, | молитву ж праведних вислуховує.

30. Ласкавий погляд веселить серце; | добра новина підкріпляє тіло.

31. Вухо, що слухає спасенного картання, | посеред розумних перебуває.

32. Хто напоумлення відкидає, свою душу зневажає; | а хто на навчання зважає, той глузду набуває.

33. Острах Господній – мудрости навчання; | славу випереджує – покора.