Євреїв Chapter 2

1. Тому ми мусимо вважати дуже пильно на те, що почули, щоб, бува, нас не знесло з дороги.

2. Бо коли слово, оголошене ангелами, було таке зобов'язуюче, що всякий його переступ і непослух приймав справедливу кару,

3. то як утечемо ми, коли занедбаємо таке велике спасіння? Воно, спочатку проповідане Господом, було підтверджене нам тими, що його чули,

4. коли Бог засвідчив знаками, дивами й різними потугами, ще й дарами Святого Духа, що їх він розділює за своєю волею.

5. Не ангелам бо підкорив він світ майбутній, про який ми говоримо.

6. Бо десь хтось засвідчив, кажучи: «Що таке людина, що ти про неї пам'ятаєш? Або син чоловічий, що ти навідуєшся до нього?

7. Ти вчинив його малощо меншим від ангелів. Увінчав його славою і честю.

8. Усе підкорив йому під ноги.» А коли все підкорив під нього, то не лишив нічого, що було б йому непідкореним. Та нині ще не бачимо, щоб йому все було підкорене,

9. а бачимо Ісуса, який за те, що перетерпів смерть, увінчаний славою і честю, який на малу хвилину був нижче ангелів, щоб благодаттю Божою зазнати за всіх смерти.

10. Годилось бо йому, – заради якого все і через якого все, що ввів багато синів у славу, – вдосконалити стражданням того, хто дав почин їхньому спасінню.

11. Бо той, що освячує, і ті, що освячуються, всі від одного. Тому й не соромиться називати їх братами,

12. коли каже: «Я звіщу ім'я твоє моїм братам, хвалитиму тебе серед громади.»

13. І ще: «Буду надіятись на нього.» Та й: «Ось я і діти, що їх Бог мені дав.»

14. А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерти, тобто диявола,

15. і визволити тих, що їх страх смерти все життя тримав у рабстві.

16. Адже не ангелам іде на допомогу, а потомству Авраама.

17. Тому він мусів бути в усьому подібний до братів, щоб стати милосердним та вірним архиереєм у справах Божих на спокутування гріхів народу.

18. Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний, він може допомогти тим, що проходять через пробу.