Приповісті Chapter 14

1. Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його.

2. Хто ходить в простоті своїй, боїться той Господа, а в кого дороги криві, той погорджує Ним.

3. На устах безумця галузка пихи, а губи премудрих їх стережуть.

4. Де немає биків, там ясла порожні, а щедрість врожаю у силі вола.

5. Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6. Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7. Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8. Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9. Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10. Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11. Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12. Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13. Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14. Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15. Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16. Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

17. Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.

18. Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.

19. Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.

20. Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.

21. Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.

22. Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23. Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24. Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25. Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26. У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27. Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28. У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29. Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30. Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31. Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32. Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33. Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34. Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35. Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.