Дії Chapter 3

1. А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

2. І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

3. Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

4. Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

5. І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

6. Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

7. І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!…

8. І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

9. Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

10. І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

11. А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

12. І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

13. Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

14. Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

15. Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

16. І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

17. А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

18. А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

19. Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

20. щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,

21. що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

22. Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!

23. І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.

24. Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

25. Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!

26. Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!