Єремії Chapter 44

1. Слово, що було до Єремії про всіх юдеїв, що сиділи в єгипетському краї, що сиділи в Міґдолі, і в Тахпанхесі, і в Нофі, і в краю Патрос, говорячи:

2. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ви бачили все те зло, що Я спровадив на Єрусалим та на всі Юдині міста, і ось вони цього дня руїна, і немає в них мешканця…

3. Це через їхнє зло, яке вони зробили, щоб гнівити Мене, ходячи кадити, служити іншим богам, яких не знали ані вони, ані ви, ані ваші батьки.

4. І посилав Я до вас усіх Моїх рабів пророків, рано та пізно, кажучи: Не робіть цієї обридливої речі, яку Я зненавидив!

5. Та не слухали вони, і не нахилили уха свого, щоб відвернутися від свого зла, щоб не кадити іншим богам.

6. І вилилась лютість Моя та Мій гнів, і запалав він в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму, і стали вони руїною та пустинею, як бачите цього дня…

7. А тепер так говорить Господь, Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Нащо ви робите велике зло своїм душам, вигублюючи собі чоловіка та жінку, дитину й немовля з-серед Юди, щоб не залишилася вам решта?

8. Нащо ви робите, щоб гнівити Мене чинами рук своїх, щоб кадити іншим богам в єгипетському краї, куди ви прийшли чужинцями замешкати там, щоб погубити себе, і щоб стати прокляттям та ганьбою серед усіх людів землі?

9. Чи забули ви зло ваших батьків, та зло Юдиних царів, і зло жінок його, і зло ваше та зло ваших жінок, що наробили в Юдиному краї та на вулицях Єрусалиму?

10. Не були вони впокорені аж до цього дня, і не бояться, і не ходять Законом Моїм та Моїми уставами, що Я дав вам та вашим батькам.

11. Тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я зверну обличчя Своє на вас вам на зло, щоб викоренити всього Юду!

12. І візьму Я залишок Юди, що звернули обличчя своє на мандрівку в єгипетський край, щоб чужинцями замешкати там, і погинуть усі в єгипетському краї, попадають від меча та від голоду, погинуть від малого й аж до великого, повмирають від меча та від голоду, і стануть клятьбою, застрашенням, і прокляттям та ганьбою…

13. І покараю замешкалих в єгипетському краї, як покарав Я Єрусалим, мечем, голодом та моровицею…

14. І не буде втікача та врятованих із решти Юди, що прийшли чужинцями замешкати там в єгипетському краї, щоб вернутися до Юдиного краю, куди вони бажають усією душею своєю вернутися й оселитися там. Але не вернуться вони, хіба тільки поодинокі втікачі!

15. І відповіли Єремії всі ті люди, що знали, що їхні жінки кадять іншим богам, і всі ті жінки, що стояли там, великий збір, і ввесь народ, що сидів в єгипетському краї в Патросі, говорячи:

16. Щодо слова, що ти говорив до нас Господнім Ім'ям, ми не слухаємо тебе.

17. Бо напевно виконаємо кожне те слово, що виходить із наших уст, щоб кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, як робили ми та батьки наші, царі наші та зверхники наші в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму. І насичувалися ми хлібом, і було нам добре, а зла ми не бачили.

18. А відколи перестали ми кадити небесній цариці й лити ій литі жертви, брак нам усього, і ми гинемо від меча та голоду!

19. А коли ми кадимо небесній цариці й приносимо їй литі жертви, то хіба без відома наших чоловіків ми робимо для неї жертовні калачі з її зображенням, і ллємо їй литі жертви?

20. І сказав Єремія до всього народу, до чоловіків та до жінок, та до всього народу, що відповідали йому таке, говорячи:

21. Хіба не кадило, яке кадили в Юдиних містах та на вулицях Єрусалиму ви та ваші батьки, ваші царі та зверхники ваші й народ цього краю, хіба не згадав це Господь, і не ввійшло воно до серця Його?

22. І не зміг Господь більше знести зла ваших чинів, та ті гидоти, що ви наробили, тому став ваш Край руїною, і застрашенням та прокляттям, так що немає мешканця, як бачите цього дня…

23. За те, що кадили ви, і що грішили Господеві, і не слухалися Господнього голосу, і не ходили Законом Його й Його правом та свідоцтвами Його, тому спіткало вас оце зло, як бачите цього дня.

24. І сказав Єремія до всього народу та до всіх жінок: Послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що в єгипетському краї!

25. Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів, кажучи: Ви та ваші жінки говорили своїми устами й своїми руками виконували, кажучи: Конче виконаємо свої присяги, що ми присягали кадити небесній цариці й лити їй литі жертви, тому напевно здійсніте ваші присяги, і конче виконайте обітниці ваші.

26. Тому то послухайте Господнього слова, ввесь Юдо, що сидиш в єгипетському краї: Ось Я присягнув великим Своїм Ім'ям, говорить Господь, що не буде вже Ім'я Моє кликатися устами жодного юдеянина, кажучи: Живий Господь Бог! у всьому єгипетському краї.

27. Ось Я пильную вас на зло, а не на добро, і загине кожен юдеянин, що в єгипетському краї, від меча та від голоду, аж до їх скону.

28. А врятовані від меча вернуться з єгипетського краю до краю Юдиного нечисленними. І пізнає ввесь останок Юди, що прийшли до єгипетського краю чужинцями замешкати там, чиє слово виконається: Моє чи їхнє?

29. А оце вам той знак, говорить Господь, що Я відвідаю вас у цьому місці, щоб ви пізнали, що конче справдяться Мої слова на вас на зло.

30. Так говорить Господь: Ось Я видам фараона Хофру, єгипетського царя, в руку його ворогів та в руку тих, що шукають душі його, як дав Я Седекію, Юдиного царя, у руку Навуходоносора, вавилонського царя, його ворога, що шукав душі його!