Псалми Chapter 22

1. Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!…

2. (22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

3. (22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

4. (22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

5. (22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

6. (22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

7. (22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

8. (22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

9. (22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

10. (22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

11. (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

12. (22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

13. (22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

14. (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

15. (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

16. (22-17) Бо пси оточили мене… обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої…

17. (22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

18. (22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають…

19. (22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

20. (22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

21. (22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

22. (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

23. (22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

24. (22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

25. (22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

26. (22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

27. (22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

28. (22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

29. (22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

30. (22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

31. (22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!