Приповісті Chapter 27

1. Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

2. Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

3. Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

4. Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

5. Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

6. Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

7. Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

8. Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

9. Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

10. Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

11. Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

12. Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

13. Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

14. Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

15. Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

16. хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

17. Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

18. Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

19. Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

20. Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

21. Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

22. Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

23. Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

24. бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

25. Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

26. будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

27. і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.