від Матвія Chapter 19

1. І сталось, як Ісус закінчив ці слова, то Він вирушив із Галілеї, і прибув до країни Юдейської, на той бік Йордану.

2. А за Ним ішла безліч народу, і Він уздоровив їх тут.

3. І підійшли фарисеї до Нього, і, випробовуючи, запитали Його: Чи дозволено дружину свою відпускати з причини всякої?

4. А Він відповів і сказав: Чи ви не читали, що Той, Хто створив споконвіку людей, створив їх чоловіком і жінкою?

5. І сказав: Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і стануть обоє вони одним тілом,

6. тому то немає вже двох, але одне тіло. Тож, що Бог спарував, людина нехай не розлучує!

7. Вони кажуть Йому: А чому ж Мойсей заповів дати листа розводового, та й відпускати?

8. Він говорить до них: То за ваше жорстокосердя дозволив Мойсей відпускати дружин ваших, спочатку ж так не було.

9. А Я вам кажу: Хто дружину відпустить свою не з причини перелюбу, і одружиться з іншою, той чинить перелюб. І хто одружиться з розведеною, той чинить перелюб.

10. Учні говорять Йому: Коли справа така чоловіка із дружиною, то не добре одружуватись.

11. А Він їм відказав: Це слово вміщають не всі, але ті, кому дано.

12. Бо бувають скопці, що з утроби ще матерньої народилися так; є й скопці, що їх люди оскопили, і є скопці, що самі оскопили себе ради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить.

13. Тоді привели Йому діток, щоб поклав на них руки, і за них помолився, учні ж їм докоряли.

14. Ісус же сказав: Пустіть діток, і не бороніть їм приходити до Мене, бо Царство Небесне належить таким.

15. І Він руки на них поклав, та й пішов звідтіля.

16. І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне?

17. Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді.

18. Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво.

19. Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе.

20. Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені?

21. Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною.

22. Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав.

23. Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне.

24. Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти!

25. Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися?

26. А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.

27. Тоді відізвався Петро та до Нього сказав: От усе ми покинули, та й пішли за Тобою слідом; що ж нам буде за це?

28. А Ісус відказав їм: Поправді кажу вам, що коли, при відновленні світу, Син Людський засяде на престолі слави Своєї, тоді сядете й ви, що за Мною пішли, на дванадцять престолів, щоб судити дванадцять племен Ізраїлевих.

29. І кожен, хто за Ймення Моє кине дім, чи братів, чи сестер, або батька, чи матір, чи діти, чи землі, той багатокротно одержить і успадкує вічне життя.

30. І багато-хто з перших останніми стануть, а останні першими.