Буття Chapter 11

1. І була вся земля одна мова та слова одні.

2. І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.

3. І сказали вони один одному: Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо! І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.

4. І сказали вони: Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі.

5. І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.

6. І промовив Господь: Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.

7. Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.

8. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, і вони перестали будувати те місто.

9. І тому то названо ймення йому: Вавилон, бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.

10. Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.

11. І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п'ять сотень літ. І породив він синів і дочок.

12. А Арпахшад жив тридцять і п'ять літ, та й породив він Шелаха.

13. І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.

14. Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.

15. І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.

16. Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.

17. І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.

18. Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.

19. І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев'ять літ. І породив він синів та дочок.

20. А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.

21. І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.

22. А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.

23. І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.

24. А Нахор жив двадцять літ і дев'ять, та й породив він Тераха.

25. І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.

26. Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.

27. А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.

28. Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.

29. І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім'я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.

30. А Сара неплідна була, не мала нащадка вона.

31. І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.

32. І було днів Терахових дві сотні літ та п'ять літ. І Терах помер у Харані.