Малахія Chapter 2

1. «Нині ж для вас, священики, ось яка осторога:

2. Коли ви не послухаєте й не приймете собі до серця, щоб дати славу імені моєму, – говорить Господь сил, – то я пошлю на вас прокляття, і проклену благословення ваші! Ба, вже їх проклинаю, бо ви не берете собі того до серця.

3. Ось я зламаю вам рамено і кину вам у лице покидьком, – покидьком святкових жертв ваших, – і викинуть вас разом із ним.

4. І зрозумієте, що я послав до вас цю осторогу, щоб мій союз був з Леві, – говорить Господь сил.

5. А той союз мій з ним був життя і щастя, і я дав йому їх, – союзом остраху, тож він мене боявся, і мого імени страхався.

6. Наука правди була на устах у нього, несправедливости не було на губах у нього; він у мирі й правоті ходив передо мною, і багатьох він відвернув від беззаконня.

7. Бо уста священика мають берегти науку, і з уст його люди очікують повчання, бо він – ангел Господа сил.

8. Ви ж відступили від дороги і багатьох привели до занепаду в законі, і повалили союз із Леві, – говорить Господь сил.

9. Тому і я вас видав на зневагу та на погорду перед усім народом, оскільки ви моїх доріг не пильнували і в ділах закону дивились на особу.

10. Чи не один у всіх нас Батько? Чи не один Бог сотворив нас? Чому ж ми одне одному ламаєм віру, сквернивши союз батьків наших?

11. Юда ламає віру, й гидота діється в Ізраїлі та в Єрусалимі; бо Юда осквернив Господа святиню, яку він любить, і взяв собі за жінку дочку чужого бога.

12. Нехай Господь викорінить того, хто так чинить, – того, хто кличе, і того, хто відповідає з Якова наметів, і того, хто офіру Господеві сил приносить.

13. Ви ще й таке робите: ви покриваєте сльозами жертовник Господній, – риданням та стогнанням, -бо він не хоче більш дивитись на приноси, приймати їх радо з рук ваших.

14. А ви ще й кажете: Чому? Та тому, що Господь був свідком міде тобою та жінкою твого юнацтва, яку ти зрадив, дарма, що то твоя подруга й твоя законна жінка.

15. Хіба він не створив їх як одну істоту, що має тіло й дух у собі? Чого ж шукає ця одна істота? – Потомства від Бога. Майте ж до вашого життя пошану, і нехай ніхто не зраджує жінки юнацтва свого.

16. Бо мені осоружний розвід, – говорить Господь, Бог Ізраїля, – і той, хто насильством покриває свою одіж, – говорить Господь сил. Майте ж до вашого життя пошану, і не поводьтеся зрадливо.

17. Ви Господа втомили вашими словами, та ще й питаєте: Чим ми його втомили? – Та тим, що кажете: Кожний, хто чинить зло, добрий в очах Господніх, він до таких ласкавий, – або: Де Бог правосуддя?