Луки Chapter 17

1. Ісус сказав до своїх учнів: “Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять.

2. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих.

3. Уважайте на себе! Коли згрішить твій брат, докори йому й, як він покається, прости йому.

4. І коли сім раз на день він згрішить проти тебе й сім раз повернеться до тебе та й скаже: Каюсь, – прости йому.”

5. Апостоли сказали Господові: “Додай нам віри.”

6. Господь же сказав: “Якби ви мали віру, як зерно гірчичне, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, – і вона б послухала вас.

7. Хто з вас, мавши слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Іди мерщій та сідай до столу?

8. А чи не скаже йому радше: Зготуй мені щось на вечерю та підпережись мені служити, поки я буду їсти й пити, а потім ти будеш їсти й пити?

9. Чи буде дякувати слузі (тому) за те, що виконав наказане?

10. Отак і ви, як зробите все, що звелено вам, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.” 11 Одного разу, простуючи до Єрусалиму, Ісус проходив між Самарією і Галилеєю.

12. Коли він входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека.

13. Вони піднесли голос і казали: “Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!”

14. Побачивши їх, він промовив: “Ідіть та покажіться священикам.” І сталось, як вони йшли, очистилися.

15. Один же з них, побачивши, що видужав, повернувся, славлячи великим голосом Бога.

16. І припав лицем до ніг Ісуса, почав йому дякувати. Він був самарянин.

17. Озвавсь Ісус і каже: “Хіба не десять очистилось? Де ж дев'ять?

18. І не знайшовся між ними, щоб повернутись, Богові хвалу воздати, ніхто інший, окрім цього чужинця?”

19. І він сказав до нього: “Встань, іди: віра твоя спасла тебе.”

20. Якже спитали його фарисеї, коли прийде Царство Боже, він відповів їм: “Царство Боже прийде непомітно;

21. ані не скажуть: Ось воно тут! – або: Он там! – бо Царство Боже є між вами.”

22. Далі сказав він до учнів: “Прийдуть дні, коли бажатимете побачити бодай один день Сина Чоловічого, та не побачите.

23. Скажуть вам: Ось він тут! – або: Он він там! – не йдіть і не шукайте!

24. Бо, як блискавка, що, блиснувши, світить з одного краю неба до другого, так буде свого дня Син Чоловічий.

25. А перше він мусить багато страждати й бути відкинутим цим родом.

26. Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Чоловічого:

27. їли, пили, женилися, виходили заміж, аж до дня, коли Ной увійшов до ковчегу; і надійшов потоп, і вигубив усіх їх.

28. Так само сталось і за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

29. та того дня, коли Лот вийшов з Содому, линуло вогнем і сіркою з неба, і всіх вигубило.

30. Так само буде й того дня, як об'явиться Син Чоловічий.

31. Хто буде того дня на крівлі, а речі його в хаті, нехай не злізає їх узяти. А хто на полі, так само нехай не повертається назад.

32. Згадайте собі жінку Лота.

33. Хто буде намагатися спасти своє життя, той його погубить; а хто його погубить, той збереже його живим.

34. Кажу вам, тієї ночі двоє буде на однім ліжку: одного візьмуть, а другого зоставлять.

35. Дві жінки молотимуть укупі: одну з них візьмуть, другу ж зоставлять.

36. [Двоє будуть на полі: одного візьмуть, а другий лишиться].” 37 Тоді вони його спитали: “Де, Господи?” Він відповів їм: “Де труп, там й орли зберуться.”